“Поможи ж вам, Боже, добрий земляче! Если вы так поговорите несколько лет, много добра вырастет на русском и малорусском свете”, —

Приблизно 45 років свого життя Еразм був монахом, а відтак мав стримуватися від плотських стосунків з жінками. З цього погляду св. Августину та Еразмовому духовному батькові св. Ієроніму було простіше, позаяк обидва перед тим, як постригтися в монахи й відмовитись від світу з його тілесними втіхами, добряче побахурували у розпусному початку своїх святих життів. Мені досі не відомо, чи в Еразма були любовні зносини з жінками. Це дослідження, знай, чи був Еразм у стосунках з жінками, лежить попереду і чекає слушного часу, втім один лист, писаний, як видається, з Англії 1499 року своєму другові, поету Фаусту Андреліну, припіднімає завісу і в чуттєвий світ Еразма. Перебуваючи вже кілька років в Англії, яку він дуже сподобив, він шкодує, що його товариша немає поруч. Згадуючи багато принад, що ними пишається ця славна країна, він зупиняється на одній, заради якої можна навіть закинути літературні студії.

«Я не наважусь назвати іншого письменника, який би з такою відповідальністю ставився до своєї праці, як Леся Українка.
Вона готувалася написати драми «У катакомбах» й «Адвокат Мартіан» і звернулася до мене з просьбою дати їй кілька наукових праць, де можна було б ознайомитись з християнським підпіллям, з розвитком влади митрополитів, коли їх переслідували. Я послав їй спеціальну дисертацію Гідулянова «Развитие власти митрополитов в первые три века христианства».

Леся Українка грунтовно вивчила цю велику дисертацію, а потім пише мені: «

Це мене не задовольняє. Мені потрібні оригінальні документи

». А вона знала класичні мови — латинську, грецьку. І писала, що саме їй треба діставати. Я послав їй ще величезну дисертацію Олара «

Переслідування християн Римською імперією

», написану французькою мовою, — товста книга. Поетеса місяців два читала її і знову пише, що не може «

тільки розвідкою обмежитись

». Вона замовила ще ряд книжок. Я їй цілу бібліотеку послав. Вона всі ці книжки уважно перечитала. Якби який-небудь приват-доцент стільки прочитав, скільки вона! А вона стільки працювала лише для того, щоб написати дві коротенькі одноактові драми.
Без перебільшення можу сказати, що Леся Українка була справжнім ученим, дослідником». (Аг. Кримський. Твори в 5-ти т. К., 1973, т. 2, с. 689)

Надія на кінець «немилосердной» і «бесчеловечной» революції, надія на кінець «насильства», надія на колишню життєва «гармонию человеческих душ» — це надія на кінець класової диктатури пролетаріяту, надія, що зародилася з запровадженням нової економічної політики, надія на «гармонійне» закінчення класової боротьби. (ст. 5)

До драм, оповідань і доносів не причетний.

Найтяжче даються йому поезії.

…мусить перемагати досить сильну і самому неясну в основі відразу до писання.

Шановний Миколо Костевичу,
Вашого листа я одержав; бачив цими днями тов. Демчука, який сказав мені, що (вже отримав?) від Вас листа. Йому дуже хочеться, щоб Люкрецій був якнайшвидше закінчений, але з Вашого листа я бачу, що Вам доводиться відкладати свої переклади. Дуже сумно!

Зараз оновлений редакторат працює коло того, що пильно ревізує портфель і договори, багацько що касуючи; певна річ, ні Люкреція, на «Енеїди» це не торкнеться, як не торкнулося Франка й Бальзака.

Я працюю над різними рукописами – безпросвітно правлю їх. Велике до Вас прохання – якщо Ви стенографуєте Ваші лекції в ІЛ.., то прошу дозволу при нагоді постудіювати їх. Вітаю щиро…(не розшифрував останні два слова).