Освітарня – Telegram
Освітарня
464 subscribers
523 photos
96 videos
7 files
143 links
Тут, в ОСВІТАРНІ, вчимо нашу мову, л-ру, історію та багато дечого іншого.
https://www.youtube.com/channel/UCCpiroqLt0WifzjDZFb3ClQ
https://www.instagram.com/osvitarnya/
Download Telegram
👍1😨1
І так усе в Квітки набуває відтінку патріархальної ідилії. Державний устрій вкладається у нього в формули патріархальних та домініальних відносин. Всі повноваження влади виведено з єдиного безперечного хазяйсько-батьківського права.
“Поможи ж вам, Боже, добрий земляче! Если вы так поговорите несколько лет, много добра вырастет на русском и малорусском свете”, —
вітав листи Квітчині ультраретроградний російський “Маяк”…
👍1
👍1
Хочу поділитися з вами маленьким уривочком з моєї магістерської 📚
Гадаю, вам сподобається)

Приблизно 45 років свого життя Еразм був монахом, а відтак мав стримуватися від плотських стосунків з жінками. З цього погляду св. Августину та Еразмовому духовному батькові св. Ієроніму було простіше, позаяк обидва перед тим, як постригтися в монахи й відмовитись від світу з його тілесними втіхами, добряче побахурували у розпусному початку своїх святих життів. Мені досі не відомо, чи в Еразма були любовні зносини з жінками. Це дослідження, знай, чи був Еразм у стосунках з жінками, лежить попереду і чекає слушного часу, втім один лист, писаний, як видається, з Англії 1499 року своєму другові, поету Фаусту Андреліну, припіднімає завісу і в чуттєвий світ Еразма. Перебуваючи вже кілька років в Англії, яку він дуже сподобив, він шкодує, що його товариша немає поруч. Згадуючи багато принад, що ними пишається ця славна країна, він зупиняється на одній, заради якої можна навіть закинути літературні студії.


Реагуйте, якщо сподобалось)
😁4❤‍🔥3👍2
Слово трудний/трудно
Anonymous Poll
75%
Наше
25%
Не наше
Щодо роботи Л. Українки над драмами про християнство в часи пізньої Римської імперії

А. Ю. Кримський згадував:
«Я не наважусь назвати іншого письменника, який би з такою відповідальністю ставився до своєї праці, як Леся Українка.
Вона готувалася написати драми «У катакомбах» й «Адвокат Мартіан» і звернулася до мене з просьбою дати їй кілька наукових праць, де можна було б ознайомитись з християнським підпіллям, з розвитком влади митрополитів, коли їх переслідували. Я послав їй спеціальну дисертацію Гідулянова «Развитие власти митрополитов в первые три века христианства».


Леся Українка грунтовно вивчила цю велику дисертацію, а потім пише мені: «
Це мене не задовольняє. Мені потрібні оригінальні документи
». А вона знала класичні мови — латинську, грецьку. І писала, що саме їй треба діставати. Я послав їй ще величезну дисертацію Олара «
Переслідування християн Римською імперією
», написану французькою мовою, — товста книга. Поетеса місяців два читала її і знову пише, що не може «
тільки розвідкою обмежитись
». Вона замовила ще ряд книжок. Я їй цілу бібліотеку послав. Вона всі ці книжки уважно перечитала. Якби який-небудь приват-доцент стільки прочитав, скільки вона! А вона стільки працювала лише для того, щоб написати дві коротенькі одноактові драми.
Без перебільшення можу сказати, що Леся Українка була справжнім ученим, дослідником». (Аг. Кримський. Твори в 5-ти т. К., 1973, т. 2, с. 689)
4👏1💯1
Чи не так само українці мали ховатися зі своєю індентичністю і за часів Лесі, і за часів Сталіна, і Брєжнєва, і ще 20 років тому в Києві з мовою?..
👍1
Завтра маю в архіві дивитися на відповідь Миколи Зерова на цей та ще один випад (Якова Савченка) проти нього та неокласиків.
Зараз знайомитимусь із противником)
🌚2
Освітарня
Завтра маю в архіві дивитися на відповідь Миколи Зерова на цей та ще один випад (Якова Савченка) проти нього та неокласиків. Зараз знайомитимусь із противником)
1️⃣

«Невже ж ти хочеш повести нас назад до часів безхарактерного малолітства? Невже ж ти хочеш спинити колесо часу?.. Там, де раби стоять на колінах, а деспоти панують, де надимається марна бундючна велич, там мистецтво не може витворити нічого шляхетного… Хіба для того, щоб закувати нас у старі пута, ти відновлюєш оцю стару пʼєсу?»

Ця цитати Шіллера якнайкраще відповідає на ті тенденції, що їх ми знаходимо в поетичній творчості групи київських письменників, прозваних «неокласиками».

Згадана цитата тим більше до речі зараз, коли і нас так само знаходяться люди, що бажали б повернути назад «колесо часу» й прищіпити нашій молодій літературі мистецькі смаки минулих часів, накласти на неї «иржаві пута» минулого.
2️⃣
Яке дикунство! Ще одне потвердження тому, що радянська система — се втілення зла, насилля й нелюдяності. Про це відкрито пишуть👇

Надія на кінець «немилосердной» і «бесчеловечной» революції, надія на кінець «насильства», надія на колишню життєва «гармонию человеческих душ» — це надія на кінець класової диктатури пролетаріяту, надія, що зародилася з запровадженням нової економічної політики, надія на «гармонійне» закінчення класової боротьби. (ст. 5)
Коли полинуть бригантини
На гребні пін,
Зрадливу дівчину покине
Моряк один.

Замає парус, крикне птиця
Серед заграв…
Тоді сльозою осріблиться
Її рукав.

Є інший край, є інші трави,
Є інший цвіт.
Оддасть він їм свій кучерявий
Ясний привіт.

І інша дівчина докине
Йому розмай,
Коли прилинуть бригантини
У новий край.

М. Рильський, Крізь бурю й сніг
2
Загалом, стаття цікава. І написано не без таланту)
Подивимось, що завтра Зеров скаже)
😁1
Сьогодні в мене був захист дипломної📚, ergo я не потрапив ув Архів😆
Я захистився і цей meae vitae capitulum пройдено👨🏻‍🦯‍➡️

Один із викладачів принцс мені кілька аркушів з газети 2000 року про Зерова Миколу.

Далі гортайте кілька параграфів звідти👇
🎉2
До драм, оповідань і доносів не причетний.


Найтяжче даються йому поезії.


…мусить перемагати досить сильну і самому неясну в основі відразу до писання.
2😁1
Зеров і його 📕

Повʼязано з ним (та іншими неокласиками) ще й таке поняття, як «гутенбержити/гутенберження», особливо у «Баришівський» період. Означало це вручну робити книжки і дарувати їх близьким друзям (це робили Зеров, В. Петров, Осв. Бургардт, Б. Якубський).
👍3
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
#з_архіву_Зерова
Це клаптик конверту, в якому був лист В. Підмогильного до М. Зерова, що під ним.
Писано в Харкові, 25.ХІ.31. На конверті також видно адресу Миколи Костевича у Києві.
Далі кілька виривків з листа.
🥰1
#з_архіву_Зерова
Загалом, лист про якогось редактора Ант. Ів. (ще не розгадав, хто це), на якого Валерʼян дуже нарікає за його несумлінність і ледарство. Але є й про побіжні справи, як от👇

Шановний Миколо Костевичу,
Вашого листа я одержав; бачив цими днями тов. Демчука, який сказав мені, що (вже отримав?) від Вас листа. Йому дуже хочеться, щоб Люкрецій був якнайшвидше закінчений, але з Вашого листа я бачу, що Вам доводиться відкладати свої переклади. Дуже сумно!


Зараз оновлений редакторат працює коло того, що пильно ревізує портфель і договори, багацько що касуючи; певна річ, ні Люкреція, на «Енеїди» це не торкнеться, як не торкнулося Франка й Бальзака.


Далі мова йде про гореславного редактора і його нездарність до праці.

Закінчується так:
Я працюю над різними рукописами – безпросвітно правлю їх. Велике до Вас прохання – якщо Ви стенографуєте Ваші лекції в ІЛ.., то прошу дозволу при нагоді постудіювати їх. Вітаю щиро…(не розшифрував останні два слова).

Цікаво, що згадано тут і Люкреція, і Енеїду, і славні лекції Зерова в ІНО. Перші дві поеми закінчити йому не судилось (кажуть, Енея він докінчив на Соловках, але рукопис знищено; з обох маємо більші чи менші уривки). Цікаве й бажання Валерʼян простудіювати його останні курси.

Оттакої..
🔥1