Щось я не розумію. Побачила, що в книзі «Доля, вписана в кров» героя звуть Бʼєрн, це мене здивувало, бо такого імені немає. Пішла глянути, як в оригіналі — ну звісно, Bjorn, тобто Бйорн. Ні на що не натякаю, але думки нехороші 😐 Перекладачка пише, що консультувалася з фахівцем зі скандинавських мов, цікаво, що то за невіглас 😀 Але думаю, що це знову штучний інтелект.

Понабирала знову в бібліотеці всякого цікавого, переважно нонфікшн. Cue the Sun — це про історію реаліті-телебачення, я думаю, з Емілі Генрі буде гармонійно перегукуватися. На «Жалюгідну славу» стільки хороших відгуків, що теж захотілося. «Вегетаріанку» ще не читала, але поки взяла іншу книгу авторки.

Прочитала вже цю крихітку (біля сотні сторінок, кишеньковий формат). Робін Волл Кіммерер — ботаністка, громадська діячка, представниця корінного американського народу Потаватомі, і цього року її було включено до топ-100 найвпливовіших людей за версією Time.

Ця книга названа на честь ягоди ірги (цікаво, що service у назві — це насправді Sorbus, горобина), але це не ботанічне дослідження, а більше роздуми про економіку, екологію, зв'язок людини з природою. Кіммерер розповідає про економіку дарування, зокрема про традицію потлач, поширену серед корінного населення, і як приклад такої економіки наводить роздавання цукіні. Також тут є про усвідомлене споживання і те, як сучасні тренди продовжують ці старі традиції. І ще один з прикладів — бібліотеки (хоча й існують вони за податки, але все одно). Взагалі дуже приємний посил всього цього, і не дивно, що Трамп таким ідеям намагається всіляко зашкодити (тут згадуються його антиекологічні та колонізаторські рішення, що шкодять корінним народам).
⬇️

Я думала, що це буде більш природниче і, певно, з присмаком нью ейджу, але неочікувано це дуже зрезонувало з моїми думками. Але в мене поки не виходить відмовитися від надмірного споживання( Єдине, що можна було б додати: хоч це більше есеїстичний твір, але авторка посилається на інших науковців, а списку в кінці немає. А ще тут дуже гарні ілюстрації.

#прочитане2025 #robinwallkimmerer #theserviceberry

Друзі, привіт!

Раптом ви не знали, але вже понад 13 років я і моя кішка крокуємо разом по життю. І оскільки Умка себе забезпечувати не може, приходиться мені (а пора б їй уже на роботу піти🧌).

Не так давно в Умки виявили проблему із зубками, вирішення якої полягає у повному їхньому видаленні. На першому етапі в Умки видалили всі зуби до ікол, а в нас — всі гроші з гаманця. На неї чекає другий етап операції, а саме видалення решти зубиків (навіть тих малесеньких передніх😭), тож…

буду рада, якщо ви завітаєте на цей канал (він тимчасовий), де я виставила на продаж кілька своїх книг та інших життєвих дрібничок.

https://news.1rj.ru/str/mewmewbooks

Усі книги, які там є, на 40-50% дешевші, ніж у книгарнях. Таким чином ви можете зекономити на книжках і допомогти Умці не відчувати більше болю❤️‍🩹

Буду рада, якщо щось вподобаєте. Фото Умки, яка буде вам вдячна🙆🏻‍♀️

Якщо надумаєте щось придбати, пишіть в повідомлення каналу або в коментарі до поста☄️

Захотілось перечитати з цієї збірки оповідання “Tell the Women We’re Going”. Це, певно, один з творів з найнесподіванішим фіналом, просто от «що?!», бо насправді це ніяк передбачити не можна. Але за змістом це дуже неприємне оповідання, як і вся збірка («Популярну механіку» ми читали та розбирали в універі і це було надзвичайно депресивно), а за формою — досконало.

До речі, Карвер сильно вплинув на Муракамі. Але мені здається, що в Муракамі більш маскулінні книги, а те, що писав Карвер, хоч це і стовідсотково чоловіча проза, могла б написати і жінка (і чоловіки на неї б образились 😀).

Проте ще є такий прикол, що творчість Карвера сильно переробив його контроверсійний редактор-садюга Ґордон Ліш, насправді письменник був добрішим. Якось треба буде знайти нередаговані версії.

Наснилося сьогодні, що купила декілька цікавих рідкісних книг, відкрила їх, а там текст, згенерований ШІ — купа помилок, рандомні вставки ієрогліфів та арабських букв (це хоч логічно, бо вони були відповідно у книгах японського і арабського авторів), страшне форматування, деякі сторінки перевернуті догори дригом, текст кривий та нелогічний. Новий страх розблоковано 😀
Але я знаю, чому це наснилося, просто я днями надивилася смішних нагенерованих абеток.

Ніч була неспокійна, тримайте трохи різних зборів:

UAGEEK збирають на матеріали для БК — подробиці
Банка: https://send.monobank.ua/jar/8yzRGZv15Y

Роршах збирає на рації — подробиці
Банка: https://send.monobank.ua/jar/Qq24mw8rp

Еля допомагає фонду Лелека — подробиці
Банка: https://send.monobank.ua/jar/9YwTMMe1Kc

Зоряна Фортеця допомагає зібрати на Mavic — подробиці
Банка: https://send.monobank.ua/jar/7gzy1ixxxt

Ура!

Це насправді ідеальний, найкращий ромком, що я читала, а ще там чудова екранізація (1985 року, є ще якась новіша, але ту я не дивилася, бо там актори негарні).

От тупе.

О, клас, у Артбукс буде це! І це неймовірна новина 😍

Одна з найцікавіших літературних історій — це коли молоді письменники Лула Карсон Сміт та Рівз Маккалерс одружилися та домовилися творити по черзі (тобто, один пише, інший працює), але до Рівза черга не дійшла, бо дружина, взявши своє друге ім’я та прізвище чоловіка, відразу ж увірвалася на літературний Олімп, хоча письменництво навіть не було її першим кар’єрним вибором — вона мріяла про музику, але загубила гроші, які мали піти на навчання, у метро, до того ж, в неї були серйозні проблеми зі здоров’ям, і літературна діяльність здавалася менш енергозатратною.

Хоча Рівз захоплювався талантом Карсон, він шалено заздрив її славі, депресував та періодично пропонував здійснити подвійне самогубство. Якийсь їхній друг казав, що це канібалістський шлюб і Карсон вампірка, але мені здається, що все було зовсім навпаки. Чи треба сумувати про загублену кар’єру Рівза? Та навряд чи, Карсон стверджувала, що не бачила жодного рядка, який той написав. До того ж, він міг і вдарити її, і тишком вкрасти гонорари (через це вона з ним вперше розлучилася, але потім вони знов зійшлися, а поміж тим мали купу різних стосунків; одна з сумних історій: Карсон закохалася у композитора Девіда Даймонда і вважала його рідною душею, а він завів роман з Рівзом; але найпалкіші почуття в неї були до жінок). Зрештою Рівз у паризькому готелі у 40 років таки зробив те, що планував. На жаль, і Карсон через хворобу прожила недовге і нелегке життя, але написала справді визначні твори. Як добре, що при тій домовленості вона почала творити першою.

Це вони. За словами Карсон, вона одружилася з Рівзом, бо він був найгарнішим чоловіком, якого вона колись бачила. Ну щось якось…