«Колонію», певно, купувати не буду, та й тут шкодую, що не читала відгуки (це я вестернів прискіпливо обираю, а до українських авторів та видавництв ставлюся лояльніше). Кидати не буду, бо все ж читабельно. Але цитату для фінального відгуку вже знайшла 🌝
А ще пішла шукати інформацію, чи не писав Кідрук фанфіки, бо є таке відчуття, та натрапила на переклад однієї глави «Не озирайся і мовчи», який зробили російськомовні фікрайтерки та виклали на російському сайті фанфіків 🤡
(Про «Цирцею» я не забула, відгук незабаром буде 🖤)
А ще пішла шукати інформацію, чи не писав Кідрук фанфіки, бо є таке відчуття, та натрапила на переклад однієї глави «Не озирайся і мовчи», який зробили російськомовні фікрайтерки та виклали на російському сайті фанфіків 🤡
(Про «Цирцею» я не забула, відгук незабаром буде 🖤)
❤2
Що за треш( загалом подобається дизайн цієї серії, але не в цьому випадку. А головне — як це повʼязане зі змістом книги? Де Чарлі? Поґуґлила, цю обкладинку багато критикували, а видавці відповіли, що таким чином демонструють, як письменник у свої творчості поєднував світлі та темні сторони життя. Але мені це нагадало, як раніше видавали класику, стилізуючи її під палп.
🙈2
Апдейт по Кідруку: далі бадьоріше пішло, хоч і не без неприємних моментів. Здається, все ж не горор, щось за атмосферою нагадує «Віта ностра», але все ж краще (це єдине, що я читала в Дяченок, інше зовсім не приваблює, ну й в принципі сумнівна авторська позиція).
❤2
Що я мала на увазі під палп-класикою: ці дві книжки я читала саме в таких виданнях. Бакен наче 1965, Моем — 1949. Чесно кажучи, мені дизайн подобається, є в ньому кітчевий ретро-шарм, хоч це й оманлива подача. Перша обкладинка ще більш-менш передає жанр, хоча одяг та зачіску героя осучаснили (в книзі події відбуваються перед Першою світовою), а от читачі другої, які сподівалися на еротичний трилер з екзотичним сетинґом, певно, розчарувалися 😄
❤3
Це вже сучасні видання, які імітують ретро (в руках не тримала, тому не знаю, який там папір, шрифт та все інше). Дизайнери тут явно добряче повеселилися 😀 Мої фаворити — Містер Ті на обкладинці «Отелло», Замза (не впізнала, з кого його малювали) та Доріан-Ґослінґ. Занадто дорослі Ромео та Джульєтта теж непогані, передають голівудські тенденції того часу (до речі, цікава тема для роздумів — 40-річні актори в ролі підлітків, є як плюси, так і мінуси).
❤6
Далі про «Не озирайся і мовчи».
1. Раптом промайнула думка, чому Кідрук так дивно пише (постійні цифри, надмірна деталізація в описах), озвучувати здогадки не буду, але намагатимусь толерантніше до цього ставитись.
2. А от до несвідомої мізогінії ніякої толерантності не буде. Все ж дуже потрібні оті сенсітів рідери, як в Yellowface, бо періодично таке відчуття, що читаю якогось бумера з застарілим уявленням про світ, а не молодого чоловіка.
3. Здається, розшифрувала деякі підсвідомі джерела натхнення, приємно, якщо я права, бо це хороші твори.
В принципі, розкачку можна було зробити коротшою, бо екшн почався десь після 150 сторінок, але в цілому цікаво, от би ще другого пункту не було.
#читаю_зараз
1. Раптом промайнула думка, чому Кідрук так дивно пише (постійні цифри, надмірна деталізація в описах), озвучувати здогадки не буду, але намагатимусь толерантніше до цього ставитись.
2. А от до несвідомої мізогінії ніякої толерантності не буде. Все ж дуже потрібні оті сенсітів рідери, як в Yellowface, бо періодично таке відчуття, що читаю якогось бумера з застарілим уявленням про світ, а не молодого чоловіка.
3. Здається, розшифрувала деякі підсвідомі джерела натхнення, приємно, якщо я права, бо це хороші твори.
В принципі, розкачку можна було зробити коротшою, бо екшн почався десь після 150 сторінок, але в цілому цікаво, от би ще другого пункту не було.
#читаю_зараз
❤4👍1