Що хотілося б почитати найближчим часом (але через роботу навряд чи вдасться).
#скарби

Little Eve — це, здається, хронологічно другий роман Катріони Ворд, для мене буде четвертий.
Каріссу Бродбент давно хочу прочитати, нарешті її видали в більш-менш бюджетному варіанті, бо на попередній ціна страшна.
Where Sleeping Girls Lie — читала в авторки Ace of Spades, була у захваті, нарешті вона видала щось нове.
Good Material — здається, роман написаний з позиції дуже неприємного персонажа, це я люблю.
What Feasts at Night — перша частина дуже сподобалась, а як може не сподобатися книга, де є гриби-паразити та зомбі-зайці 😄
Ну й декілька малесеньких пінгвінів.

Побачила, що петицію на підтримку України підписала акторка Феліша Дей ❤️ Її книжка мене свого часу добре розрадила у важкий період, треба буде якось перечитати, це взагалі одні з найкращих мемуарів, що я читала (а може й найкращі). Щось картинка у поганій якості прикріпилася, але вже не редагується(
Джонатан Сафран Фоєр теж підписав. Обожнюю Everything Is Illuminated, теж хочу перечитати ❤️

Як же бісила ця сюсюкаюча поліванівщина ще за часів навчання. Але я протестувала як могла 😔 шкода, що недостатньо.

А цього перекладача я взагалі не знаю 😝

Це книжка з серії «Шкільна бібліотека», але коли я вчилася, у нас її в програмі не було, і щось я думала, що Королів-Старий — це сучасник Гоголя чи Ореста Сомова, але ні, це один з засновників Центральної Ради. Отже, збірка виявилася менш сентиментальною, ніж я очікувала, а ще й доволі іронічною.

Вже перший рядок зачепив своєю актуальністю: «Було це в тисяча девʼятсот бідуватцятому році» 🥲

Сюжет: письменник потрапляє на міжнародний конгрес Невидимої Сили та отримує наказ від Вія написати про неї правдиву книгу, і таким чином ми маємо збірку оповідань про різних міфологічних істот. І звісно, ідея про те, що головне зло у світі — це зовсім не нечиста сила, не нова, але вона мені імпонує. Написано дуже-предуже гарно, читала з насолодою.

Є тут оповідання і дещо сумні («Хуха-Моховинка»), і кумедні («Потерчата»), і страшні («Мара»). Як я побачила згадку про Перелесника, то аж у серці замлоїло, бо це мій улюблений персонаж української культури взагалі, але сумно його історія скінчилася, я образилася.

Що б його робити, тіки б не готуватися до роботи, то напишу ще про книжечки, які я читала в останній період свого запійного читання (чи це колись повернеться? На жаль, сумніваюсь 🥲 Хоча окремі книжки все ж, буває, так читаються, але не декілька підряд).

Отже, “For Your Own Good” — це трилер про надзвичайно мерзенного чоловіка Тедді, який працює вчителем в престижній школі та, в принципі, свою роботу виконує добре, але головне в його житті — це маніпуляції, помста та бажання зробити якусь капость, і страждають від цього як учні, так і колеги. Не цурається він нічого, наприклад, сидить з фейкового акаунту школярки в учнівських чатах, щоб винюхувати інформацію; чи от спеціяльно занижує оцінку талановитому учню. Але, звісно, це не найгірше, що він робить. Коротше, після прочитання я раділа, що не працюю в школі 😄

#прочитане2022
⬇️