Я не особливо люблю роздавати письменницькі поради, як ви знаєте. Але останнім часом я вичленувала для себе невеличкі «підказки», що одночасно допомагають моїй зозульці триматися в екзистенційній коробці та моєму внутрішньому письменнику не згоріти в агонії:

• Отже, я стримую себе в порівняннях з іншими. Саме зі стилістичного боку. Я розумію, що ніколи не зможу писати, як якийсь інший письменник, тому що я не знаю, як він мислить. Я не відчуваю світ так, як він, і навіть не впевнена, чи відчуває він його взагалі. Навіть, якщо він спробує докладно пояснити, я все одно не розумітиму повною мірою. Він бачить світ картинками чи словами? В нього безперервний монолог в голові чи буває тиша? Що для нього є раціональне письмо? Як він відчуває сонце на своєму обличчі? Я – не цей письменник, і це чудово! 💓

• Якщо я не хочу зараз писати сюжетно – я не буду змушувати себе писати сюжетно, бо не вся література має сюжет як такий. І це нормально.

• Мені самій має бути цікаво те, що я пишу, інакше який, блін, в цьому всьому кайф? 👀

Можливо, у вас теж є мініправила та мініпоради, які допомагають вам триматися письменницької купки? Розкажіть про них! 🤗

#пишу_ділюся

Софія Гудовсек потім вигадає назву

Коли видавництво, якому ти послала рукопис тебе проігнорувало, а зараз виявилося, що вони таки беруть рукописи на розгляд:

Ви грієте моє серденько 💓💓💓

#ваші_відгуки

От чому коли є речі, які потрібно терміново написати і нагально переробити, хочеться писати і перероблювати все, що завгодно, окрім них?

Буквально – синопсис «Соборних норн» потрібно переробити і переписати тут і зараз, дедлайном на минулий місяць, а я за тиждень примудрилася написати замість цього два розділи сумарною кількістю символів з пробілами в 23 928 (це 13 вордівських сторінок) 🙈

(не жаліюся, але жаліюся, як то кажуть)

Як змусити себе писати те, що потрібно, а не те, що хочеш? 😭

#пишу_ділюся

Софія Гудовсек потім вигадає назву

Хтось: Чому ти так не любиш показувати свої чернетки? 🧐

Тим часом мої чернетки:

#пишу_ділюся

Сьогодні мала продуктивно-робочий настрій, тож написала на UWU невеличкий тред про clean fantasy 🧝‍♀️🧼

Знали б ви, як ми повеселилися, поки робили обкладинку 😂

А як до цього жанру ставитеся ви? І чи виносите його взагалі як жанр, чи вважаєте, що краще просто ставити мітки 16+ та 18+ на книги, а не намагатися винести книги без високорейтингових сцен в окремий жанр?

#письменницьке

Софія Гудовсек потім вигадає назву

Волинь моя, краса моя, побачимося вже цієї неділі! ✨🥰

Хочете цікаво та з користю провести час (а заразом поспілкуватися, понити за ціни на книги, обійнятися і послухати мене та моїх колег) – усіх запрошую! 💞

📅 Коли: 9 лютого (неділя), 18:30
📍Де: Спілка Спейс (ТЦ «Промінь», 4 поверх)
🎟 Квитки за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/pinktaburet (20% від їх продажу підуть на підтримку Сил оборони)

💥 Крім відсотку з квитків, буде проводитися аукціон, а також ви матимете змогу придбати унікальні листівки з ілюстраціями крутих художників та художниць. Усі виручені кошти з листівок теж підуть на підтримку війська!

Всіх чекаю!

Хто чекав святкові челенджі для письменників? У нас для вас бінго! 💚

Оберіть 4 з 16 тропів так, щоб вони утворили лінію, і напишіть свою історію (свої історії) про кохання
Опублікуйте на UWURead з тегом Совине Кохання 2025 та подаруйте своїм персонажам трішечки щастя ✨

Тег ви можете знайти у вкладці тегів під час публікації роботи на платформі (він красивий, тематичний, рожевий, ми старалися коротше кажучи) 🥰

Ваші увулентинки 🦉

Тематичненько 😜

Інше життя 💞

Її обличчя усміхалося з білборду. Білозубо. Занадто, аби це було природньо. Поруч стояв її такий ж білозубий чоловік. Обоє – у червоних в'язаних светриках із сердечками. Вона тримала в долоні чашку. Він – її за плечі. Напис «Подаруй тепло коханій людині. Купуй парний одяг зі знижкою до -40% тільки в SoulmateViddaniUa!». Назва магазину повністю в рядок не влізла, тож UА автоматично перескочило на низ.

Настя зітхнула. Безкінечний потік думок в голові припинився. Окрім білозубості фоток і поїхавшого рядка ні до чого іншого прикопатися не виходило. Як би сильно вона не хотіла. Ні до зачісок, ні до пози – вони обіймалися так, як і на всіх своїх відео в ТікТоках і Рілсах. Він – її за плечі, вона – долоню йому на передпліччя. Настя навіть звірила.

– Я би хотіла мати її життя, – Настя не зчулась, як промовила це вголос.

Подруга зиркнула з-під лоба, надпиваючи каву із пластикової соломинки:

– Робоче чи особисте?
– Не знаю, – зітхнула Настя. – Обидва?
– Мати білосніжнозубого чоловіка, щоб з ним зніматися в рекламі?

Настя засміялася. Морозець щипав щоки, фарбував червоним ніс. Її подруга помахала перед її обличчям квитками і поманила за собою всередину приміщення.

Навіть, якщо поки що романтично обійматися у светриках із сердечками їй немає з ким, проте завжди є з ким про це понити. А потім піти в кіно. А потім, можливо, навіть отримати валентинку з кіоску біля кінотеатру, наспіх підписану на коліні.

*

– Уяви, як щасливо живуть ці діти, – Настя простягнула чоловікові телефон. На екрані вкотре програвалося відео, де дві дівчинки діляться враженнями про фільм. Певне, щойно вийшовши з кінотеатру.

– Звідки тобі знати? – не відриваючись від паперів на столі запитав чоловік. – В ТікТоці ніхто не ділиться проблемами, тільки якщо вони набирають перегляди.

– Вони не мислять такими категоріями, – промила Настя. Відклала телефон. – Хотіла б я їхнє життя.

Вони з чоловіком теж колись такими категоріями не мислили. І соцмережі свої вели, бо їм подобалося. Ні, звичайно, Настя подобається, але будь-що, що стає роботою, перетворюється у обов'язок. А обов'язки завжди обтяжують.

– Ми такі стрьомні на тій рекламі, ти бачила? – чоловік відклав папку з документами і зняв окуляри. Без них було чудово видно перші промінчики зморшок в кутках його очей.

Настя понуро кивнула. Чоловік подивився на вимкнений телефон, простягнув до дружини руку і запитав:

– Хочеш в кіно?
– Та який сенс, – відмахнулася Настя. – Ми можемо подивитися Нетфліксі.

Проте чоловік все одно підвівся з крісла і хитро подивився на Настю:

– А який фільм ти НЕ хочеш дивитися в кіно?
– Ти колись зведеш мене в могилу, – ніжно промовила Настя і простягнула долоню.
– Якщо так називається фільм, то я тільки за, – чоловіча рука притягнула її до себе.

Коли вони прийдуть в кінотеатр, то візьмуть місця на останньому ряду. А коли повертатимуться додому, то випадково потраплять в кадр до двох дівчаток, що вкотре намагатимуться відзняти другу частину відгуку.

#оповідання #романтичне

Софія Гудовсек потім вигадає назву

Правлю синопсис, роблю домашку з польського перекладу, ходжу на роботу, виконую практику, семимильними кроками пишу новий роман, збираю матеріал для збірки, чого ще не вистачає у цьому пекельному колесі життя?

Правильно, ✨застуди✨

Усі ми:

Шо ви, архітектори і садівники, вже знаєте, до якого табору себе віднести? 😉

А як не знаєте – то на допомогу вам прийде наша стаття «Чим відрізняється письменник-архітектор від письменника-садівника?»

#письменницьке

Софія Гудовсек потім вигадає назву

Найулюбленіший мій троп з усіх можливих весільних тропів в історіях, особливо, коли в кінці вони НЕ закохуються одне в одного, а стають кентами 💅🏻🌟

Вчора у мене ВПЕРШЕ за всі історії усіх історій сюжет зайшов у ГЛУХИЙ КУТ ☠️

Як ви знаєте, я зараз активно працюю над романом. У мене в принципі ніколи не було такого, щоб сюжети заходили у тупіки, бо я архітектор і прописую все наперед

А тут трішки не дописала і сюжет заглох. Як жигулька 🚗

Поділіться лайфхаками, як ви з цим справляєтеся?

#пишу_ділюся