Моє відео про переклад розійшлося вже всюди, де могло (щоб так мої відгуки розходились😅) і я себе відчуваю як тріо з Гаррі Поттера, коли Макґонеґел питала їх: чому, коли щось відбувається, то вони завжди поруч.

Я не спеціально це роблю, воно саме! Це якась журналістська срачогенеруюча аура🫠

Прочитане за липень🍋

🍋 Вокзал Перпіньяна — чи то детектив, чи то фанфік на біографію Спльвадора Далі, чи то дипломна з філософії. Сумбурна книжка з дуже дивними жіночими персонажами, яка вибісила мене до гикавки.
2/5 (суто за гарну мову та редактуру)

🍋Енциклопедія Фейрі Емілі Вайлд — класне затишне фентезі про дослідницю та світ фейрі. Дуже «моя» книга за вайбом та ще й з прекрасним блондином (запакуйте мені Венделла).
4/5

🍋Мова драконів — потужний янгедалт про драконів, сегрегацію, революцію, перекладачів та важливість мови (дуже актуально). І я закохалась у цю прекрасну рожеву драконицю
4/5

🍋Мʼясник та чорна пташка — написати таку херову й пусту книгу — це треба мати талант. Я очікувала кров/кишки/хардкор і чорний гумор, а отримала якісь підліткові пиздостраждання.
1/5

🍋Змія й крила ночі — хороше роментезі про вампірів, владу та ігри на виживання. Дуже прослідковується вайб старих фільмів Underworld.
3,5/5

🍋Це вам не естрада — прекрасна книга від журналіста про те, як розвивалася українська естрада. Пізнавальна, смішна, неймовірно круто написана. Залишилась там купу стікерів.
4/5

Читали щось з цього?
Яким був ваш липень?

Я прям вже таааак чекаю на цей серіал, що страшне. Обожнюю цю серію і сподіваюсь, що серіал не підкачає 🥰

А тут ми анонсували наступну книжечку на наш книжковий клуб❤️

Перейшли від фентезі до інтелектуальних детективів. Але тут точно буде що обговорити🙌

Почала читати нову книгу — самвидав фентезі від української авторки — і поки що мені дууууже не вистачає редактури.

Ну типу:

📌Обличчя його бороздили глибокі, рвані зморшки, що безперечно свідчило лише про одне: чоловік прожив довге та неспокійне життя. А безтурботний вираз обличчя натякав на те, що спокій він усе ж таки знайшов…

📌- Мертвий, — констатував молодший брат померлого.

📌 Джерело дрімало. Роланд відчував його спокійне дихання, хай вогонь і не вмів дихати.

📌 Із неба сипав дрібний сніг, який тут же танув, залишаючи на рукавах дублета рясні краплі. Сіре небо опустилося низько, зависло, ніби норовило розчавити цей світ, що вмирав. Небо було важким, неповоротким і давило на плечі.

Це прям дуже сильно треба вичищати від повторів🫠

30 книг до 30 років

Я вам вже місяць обіцяю список з 30 книг, які так чи інакше на мене вплинули за все моє життя. Ось, виправляюсь і публікую список у більш-менш хронологічній послідовності й з невеличкими примітками. Я старалася! Тому з вас реакції👀

💚Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки» – саме тоді почалася моя ера любові до затишних книг про дружбу, сімʼю та село.
💚Олександр Довженко «Зачарована Десна» та «Україна в огні» – обожнюю кіноповісті, це настільки фактурно. І я досі на памʼять можу цитувати уривки з Зачарованої Десни.
💚Клайв Стейплз Льюїс «Хроніки Нарнії» – це був мій прекрасний чарівний світ з королями, магією та відданістю.

🖤Франц Кафка «Перевтілення» – у підлітковому віці ця книга справила на мене неабияке враження і я досі вважаю її неймовірно сумною.
🖤Джордж Орвелл «1984»
🖤Вільям Ґолдінґ «Володар мух»
🖤Ентоні Берджес «Механічний апельсин» – це була моя ера антиутопій про все жахливе й про найтемніші сторони людської душі.
🖤Оскар Вайлд «Портрет Доріана Грея» – зовнішня краса і внутрішня потворність. Тоді суцільний гедонізм головного героя мені здавався чимось абсолютно новим та трохи лякаючим.

🧡Еріх Марія Ремарк «На Західному фронті без змін» – не знаю, чи сприйняла я б зараз цю книгу так само, але тоді оця безвихідь на війні вразила мене до глибини душі.
🧡Кен Кізі «Над зозулиним гніздом» – досі одна з моїх улюблених історій, глибока й багатошарова.
🧡Деніел Кіз «Таємнича історія Біллі Міллігана» та «Квіти для Елджернона» – Кіз пречудово пише і змушує тебе ридати як тварина. Болючі, але прекрасні історії.

🤍Брем Стокер «Дракула»
🤍Роберт Льюїс Стівенсон «Історія Джекілла та Гайда» – моя ера готичної літератури й це досі одні з моїх улюблених книжок. Моторошно, гротескно, атмосферно.

❤️Дж. К. Ролінґ «Гаррі Поттер» – я прочитала цю серію десь лише після 24 років і абсолютно в неї закохалася.
❤️Фредрік Бакман «Бабуся просить її вибачити» – читала цю книгу якраз невдовзі після смерті прабабусі, тому пережила всі можливі й неможливі емоції. Загалом у цьому списку могли б бути всі книги Бакмана – бо він пише як боженька.

💖Джордж Орвелл «Нехай квітне Аспідистра» – книга, яка накличе на вас депресію та змусить зненавидіти головного героя, але це було потужно.
💖Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц» – так, я попсово люблю цю дитячо-недитячу казку про відповідальність та любов.
💖Стівен Кінг «Зелена миля» – не фанатка Кінга і дуууже важко мені йшла ця книга, але я досі повертаюсь до неї думками, хоча й прочитала її років 6 тому.
💖Мері Енн Шаффер, Енні Берроуз «Клуб пирогів з картопляного лушпиння» – складна та болюча, але водночас дуже надихаюча повість.
💖Маркус Зузак «Крадійка книжок» – як я плакала над цією історією, вам не передати. Якби я могла змусити всіх прочитати лише одну книгу – це була б вона.
💖Фенні Флегг «Смажені зелені помідори» – сімейна, тепла, трагічна історія одного маленького містечка та кафе. Я досі дуже люблю затишні та болючі історії.
💖Дж. К. Ролінґ «Ікабог» – дитяча книга на яку я злилася найбільше у своєму житті. Це типу казка, але насправді дуже моторошна антиутопія.

💜Чак Поланік «Колискова» та «Задуха» – це автор, якого треба читати у 20 років, тоді ти такий ваааау, це богічно. Тому я захоплювалася його ідеями й огидністю, але боюсь перечитувати зараз, щоб не зіпсувати враження.

🩵Євгенія Кузнєцова «Спитайте Мієчку» – продовження ери моїх затишних історій про сімʼю та село.
🩵Артем Чех «Район Д» – як я люблю оці камерні книги про одне місто/район і т.д. і оцю специфічну «романтику» 90-х.

І це вже не книжки, але вони мають бути у цьому списку:
💛американські детективи – я перечитала у підлітковому віці Чейза, Стаута, Брауна. І відтоді полюбила оці динамічні детективи з саркастичними бедбоями в головній ролі.
💛комікси Marvel – моя римська імперія з 11 років. Той світ, який створив Стен Лі у мене в самому серденьку. Ось ці різні герої, добро, яке перемагає і надздібності – здається, я любитиму це й тоді, коли мені стукне 60 років.

Я не дуже люблю критикувати українських сучасних письменників та письменниць, бо розумію, що це важка праця.

Але мені все ще дуже не подобається те, як написана ця книга: купа трикрапок, пасиву, зворотів, русизмів і пафосу.

І я тупо не можу вникнути в сюжет і персонажів, бо мене дратує мова🫠