Вираз "війна до кордонів 1991 року" створює дихотомію:
1. До 24 серпня.
2. Після 24 серпня.

Є ймовірність, що більшість за перший варіант, тому що вимовляють ці тези ліберальні верстви населення, а їх сайдквест по життю – пролобіювати знищення рушійного провіду народів Европи, войовничого стану загалом та заробити якомога більше на гос. закупівлях.

Дещо соромно усвідомлювати, що ти знаєш за мамлєєвський "золотий відблиск пейзажів Москви" та його художнє втілення у Гінтовта.

Шизо-футуризму не місце в голові.

Правда, так-то є певні говорящіє голови, але вони погано вміють в само-репрезентпцію, а наше СЗР і СБУ їх не взяло в обробку:

Габріель Адінольфі, Паскаль Лассаль, Рено Камю, Філіпп Байє, Ніколя Фор, Ґабрієль Робен, Жером Бурбон, Патрік Едері, Ґреґ Джонсон, Жюльєн Рошеді, Ксав’є Беламі, Стефан Рав’є, Адрієн Абозі, Арно де Робер, Жан Робен, Бернар Антоні, Пітер Колумс, Жюльєт Брієнс, Жюльєн Ланжелла і т.д.

Directed by David Lynch

Російська ДРГ зайшла в Покровськ на Донеччині: зі 150 росіян – 120 ліквідовано, до міста дійшли ~30, — DeepState. Всього маршрут з Селидового до Покровська зайняв у русні 14 діб.

Багато «ДРГ» в 150 людей ви бачили? Московити в травні 2023 року теж писали про «дрг», коли по всьому Грайворонському району розсікали пікапи та броневики, які місцеві праві опозиціонери купили в бєлгородському воєнторзі. Повноцінну військову операцію, з утримання декількох населених пунктів, маневрами бронетехніки та безпарашутного десантування теж тоді називали «вилазкою ДРГ». Молодші пропагандисти-пизд*ни швидко вчаться у своїх старших братів.

Насправді відбулось наступне: декілька сот російських піхотинців перевдягнули в цивільний одяг і відправили в напрямку Покровську в один кінець. Частину знищили ЗСУ ще на підході, дехто інфільтрувався через бойові порядки нашої піхоти (через те що ТЦК переважно зайняті власним збагаченням, аніж комплектом бойових бригад) в саме місто і наробив багато лиха. Це ніякі не «диверсанти», і тим паче не «розвідувальні групи».

Допомога каналу та звʼязок

Є ще інший анекдот, коли 2 довбойоба-підора випадково спавняться десь за 3 км в тилу – і їх класифікують як дрг.

По результатам виявляється, що вони просто йшли "прямо", як їм сказали, і на цьому план розвід.-диверсійної операції закінчується.

Цікаве формулювання: "русофобов Монро та Адамса".

Якщо розглядати дійсність з боку поезису, те, що відбувається, радше нагадує ефект епіфори: кожне вживання цього терміна запускає ітерованість (по Дерріді) — що б там не було перед словом "дрг", все впадає в нього.

Оскільки все «впадає» у слово "дрг", у певний момент довколишня реальність починає мислитися крізь "дрг" — quilting point.

Повномасштабна війна радикально прискорила зсуви у мовленні, тому в нас відкриваються дві дійсності:
1. Слово "дрг" повертає своє визначення.
2. Усі слова стають "дрг".

Це, можливо, ширше говорить про очікування суспільства в "договорнячку", тобто пошук "дрг" там де його бути не може – відчуття обману, недовіри. Ще також, може бути ІПСО Офісу Президента – т.з. шизо-операція.

Наразі ми ближче до другого варіанту, а з тим з’являється і певне відчуття hic et nunc, стираються кордони дійсного та змодельованого — кожний оточуючий об’єкт стає ворожим.

Тому тільки коли die sprache знову буде spricht, тільки коли люди знову знайдуть першооснову мовлення, з'явиться стабільність — і тільки тоді буде можливість по-справжньому класифікувати "договорнячок". В той момент приблизно НЛО Гітлера має відчути, що ми знову наблизилися духовно до цього дерева життя – axis mundi.

Коли це буде незрозуміло, а поки в міжнародній політиці царує шизофренія. Як пише Мігель Серрано, цитуючи першоджерела, готцендаммерунг наступає з моментом, коли "слова" втрачають свої кордони. Пов'язка Глейпнір складалася з "неможливих явищ":

"Шість сутностей було поєднано в ній: шум котячих кроків, жіноча борода, коріння гір, ведмежі жили, риб’ячий подих і пташина слина."

Що ж ми маємо зараз:
1. Територія — це не територія.
2. Договір — це не договір.
3. Президент — це не президент.

Як у такому світі говорити про перемовини? Ніяк.

На це немає ні волі Großraum, ні raumfremde Mächte. Той, хто писав цей текст на діпстейті, всією своєю суттю говорить про охоплюючу тривогу, а тому дозволив собі розчинити дійсність у слові — він розмив образ цивільного/військового. Це взагалі небезпечне упущення, бо може породити зближення військового та цивільного континуумів, роблячи цивільне "законною ціллю".

Цей текст – страшне словоблуддя. Приблизно так і виглядають добрі 88% будь-якої аналітики від будь-яких людей, навіть якщо так не здається. Це певна хвороба трансцендентного, яка тягнеться шлейфом – не кажучи вже про любов людей до хаотичної гри з мовою.

Найбільш красиві та правильні речі знаходяться на дистанції кулака та, в кращих традиціях язичницького світогляду, звучать так:
1. "Люди не вміють говорити, вони тупі."
2. "Хто сильний, тот і правий – тільки так міжнародні відносини працюють."
3. "Як в duodecim tabularum написано – так і правильно."

+це одна з небагатьох компаній часів "євгенічної Америки", яка збереглася, звісно після "ребрендингу", але факт.

Всі бачать, що з боку рф немає реальних кроків до миру. Якщо російська федерація не хоче зупинити війну, тоді потрібно зупинити її економіку
— Зеленський

"One step forward, two steps back."
– відомий вираз британського дипломата Vladimir'а Ilyich'а Lenin'а.

У Канье Уєста є пісня про його наркотичну залежність.

Там такий текст:

That's my bipolar shit, nigga, what?
That's my superpower, nigga, ain't no disability
I'm a superhero! I'm a superhero!
Agh!

Во время встречи на Аляске Трамп устроит путину проверку, мирное соглашение в этот день подписано не будет

– генсек НАТО Рютте.

Перша стадія перетворення духу – прогрєв.
Страшно що буде на другій.