Є ще інший анекдот, коли 2 довбойоба-підора випадково спавняться десь за 3 км в тилу – і їх класифікують як дрг.

По результатам виявляється, що вони просто йшли "прямо", як їм сказали, і на цьому план розвід.-диверсійної операції закінчується.

Цікаве формулювання: "русофобов Монро та Адамса".

Якщо розглядати дійсність з боку поезису, те, що відбувається, радше нагадує ефект епіфори: кожне вживання цього терміна запускає ітерованість (по Дерріді) — що б там не було перед словом "дрг", все впадає в нього.

Оскільки все «впадає» у слово "дрг", у певний момент довколишня реальність починає мислитися крізь "дрг" — quilting point.

Повномасштабна війна радикально прискорила зсуви у мовленні, тому в нас відкриваються дві дійсності:
1. Слово "дрг" повертає своє визначення.
2. Усі слова стають "дрг".

Це, можливо, ширше говорить про очікування суспільства в "договорнячку", тобто пошук "дрг" там де його бути не може – відчуття обману, недовіри. Ще також, може бути ІПСО Офісу Президента – т.з. шизо-операція.

Наразі ми ближче до другого варіанту, а з тим з’являється і певне відчуття hic et nunc, стираються кордони дійсного та змодельованого — кожний оточуючий об’єкт стає ворожим.

Тому тільки коли die sprache знову буде spricht, тільки коли люди знову знайдуть першооснову мовлення, з'явиться стабільність — і тільки тоді буде можливість по-справжньому класифікувати "договорнячок". В той момент приблизно НЛО Гітлера має відчути, що ми знову наблизилися духовно до цього дерева життя – axis mundi.

Коли це буде незрозуміло, а поки в міжнародній політиці царує шизофренія. Як пише Мігель Серрано, цитуючи першоджерела, готцендаммерунг наступає з моментом, коли "слова" втрачають свої кордони. Пов'язка Глейпнір складалася з "неможливих явищ":

"Шість сутностей було поєднано в ній: шум котячих кроків, жіноча борода, коріння гір, ведмежі жили, риб’ячий подих і пташина слина."

Що ж ми маємо зараз:
1. Територія — це не територія.
2. Договір — це не договір.
3. Президент — це не президент.

Як у такому світі говорити про перемовини? Ніяк.

На це немає ні волі Großraum, ні raumfremde Mächte. Той, хто писав цей текст на діпстейті, всією своєю суттю говорить про охоплюючу тривогу, а тому дозволив собі розчинити дійсність у слові — він розмив образ цивільного/військового. Це взагалі небезпечне упущення, бо може породити зближення військового та цивільного континуумів, роблячи цивільне "законною ціллю".

Цей текст – страшне словоблуддя. Приблизно так і виглядають добрі 88% будь-якої аналітики від будь-яких людей, навіть якщо так не здається. Це певна хвороба трансцендентного, яка тягнеться шлейфом – не кажучи вже про любов людей до хаотичної гри з мовою.

Найбільш красиві та правильні речі знаходяться на дистанції кулака та, в кращих традиціях язичницького світогляду, звучать так:
1. "Люди не вміють говорити, вони тупі."
2. "Хто сильний, тот і правий – тільки так міжнародні відносини працюють."
3. "Як в duodecim tabularum написано – так і правильно."

+це одна з небагатьох компаній часів "євгенічної Америки", яка збереглася, звісно після "ребрендингу", але факт.

Всі бачать, що з боку рф немає реальних кроків до миру. Якщо російська федерація не хоче зупинити війну, тоді потрібно зупинити її економіку
— Зеленський

"One step forward, two steps back."
– відомий вираз британського дипломата Vladimir'а Ilyich'а Lenin'а.

У Канье Уєста є пісня про його наркотичну залежність.

Там такий текст:

That's my bipolar shit, nigga, what?
That's my superpower, nigga, ain't no disability
I'm a superhero! I'm a superhero!
Agh!

Во время встречи на Аляске Трамп устроит путину проверку, мирное соглашение в этот день подписано не будет

– генсек НАТО Рютте.

Перша стадія перетворення духу – прогрєв.
Страшно що буде на другій.