Полізла я значить лагодити кнопку додати на полицю, поламала взагалі всі стилі на сайті 🙈

Добре, що ви всього цього не бачите 😄😄😄

Давайте поговоримо про творчі проєкти?

Бо у мене їх завжди було багато. Я можу одночасно не уявляти, що хочу отримати на день народження, але мати цілий список штук, які хотіла б реалізувати в літературній сфері.

Наприклад:
1. Увурід. Очевидно. (Тобто платформа онлайн-самвидаву)
2. Блог з корисними матеріалами для письменників (був у мене такий)
3. Щомісячний літературний журнал з новинами і інформативними статтями
4. Платформа, де можна було б слідкувати за видавцями, що вони беруть, що не беруть, коли в них прийом рукописів, куди і в якій формі слати
5. Літературний фестиваль з посиденьками і їжею
6. Книжковий клуб з обговоренням книжок по літтеорії
7. Видавництво, щоб перекладати і видавати ті самі книжки по літтеорії
8. Секта саморозвитку

І я впевнена що ще щось забула.
А у вас як, багато проєктів?

Команда вирішила перевірити як я реагуватиму на критику увуріду і тягає мені скріншоти негативних відгуків як кішка впольованих мишів 😅

Слово дня Імпульсивність

Я постійно думаю про те, куди дівається моя сила волі, і я не одна в світі така. Знайти винуватців легко: соцмережі, реклама, технології, — загалом у нас зараз майже все в житті розраховано на те, щоб паразитувати на імпульсивності і підживлювати її, а силу волі, відповідно, навпаки виснажувати і послаблювати.

Але от вам парадоксальна думка. Самоконтроль це мʼяз, так? Чим більше ми його використовуємо, тим він сильніший. Логічно було б "просто" стримуватися, коли хочеться байдикувати, чи зробити щось шкідливе, але приємне, так? Але не все так просто. Я періодично слухаю американського блогера-психіатра, і він каже, що для розвитку самоконтролю важливо "стримуватися" не тільки від негативних поривів, але часто і від позитивних. Імпульсивне бажання піти займатися спортом все ще імпульсивне.

Тож, я стараюся. Треную мʼяз.

Ну і post noscriptum зазначу, що не зважаючи на все вищесказане, в житті однозначно є місце спонтанності. Лиш ситхи думають абсолютами.

І тут я подумала, а сідати писати коли тебе "приперло" натхнення, це теж імпульс 🤔

Найбільш бісяче в створенні сайтів/платформ це боротися з тими, хто намагаються обманути систему.

Моя улюблена частина — створювати щось позитивне, а не гратися в осаду фортеці 🙈

Ніч була неспокійна, тримайте трохи різних зборів:

UAGEEK збирають на матеріали для БК — подробиці
Банка: https://send.monobank.ua/jar/8yzRGZv15Y

Роршах збирає на рації — подробиці
Банка: https://send.monobank.ua/jar/Qq24mw8rp

Еля допомагає фонду Лелека — подробиці
Банка: https://send.monobank.ua/jar/9YwTMMe1Kc

Зоряна Фортеця допомагає зібрати на Mavic — подробиці
Банка: https://send.monobank.ua/jar/7gzy1ixxxt

От і настав момент, коли Увуріду став потрібен адміністратор платформи, при чому з міцною психікою і навичкою писати ввічливі відповіді, бо нам всім в команді треба прописати трогання трави і багато.

Багато про що насправді

Я ДУМАЛА ЩО СДОХНУ поки змушу обрізач зображень знову працювати

Не дай боже це падло тепер посміє бажити, я ж повішуся

Вибачте 🙈 Був важкий тиждень

Чули гасло стартапів? “Рухайся швидко, ламай речі”. Кажуть автор фрази — сам Цукерберг, і вона відображає філософію: експериментувати, стрімко зростати, захоплювати ринки, навіть ціною суттєвих помилок.

Чесно вам скажу, я спробувала. Коли серйозно взялася за увурід, я була налаштована в стилі “у Римі поводься як римлянин”, якщо прийнято швидко і рішуче, так і зробимо. В якомусь сенсі це був безцінний досвід — точно вихід далеко поза зону комфорту, який мене багато чому навчив. Але я все ж погано уявляла тиск, під який ти сам себе ставиш в такому випадку. Скільки буде помилок, неправильних рішень, ухвалених через поспіх (і недосвідченість), і як вони всі накопичуватимуться, скільки доведеться ігнорувати проблем просто щоб просуватися далі… і головне чимдалі тим більше.

І це було б ще нічого, але тут вилізла друга проблема. Мені не приносить задоволення такий підхід. Я скоріше любителька сидіти сто годин медитувати над задачею, пробувати так-сяк, перебирати варіанти, поки не знайду ідеальний — який втілю.

І от з Увурідом настав момент коли я озирнулася на все зроблене і ледь дихала від почуття, яким мене придавило. Кожна недосконалість, кожна дрібна чи не дрібна проблема, цілий вагон речей які відкладалися на невизначений термін, бо треба “рухатися вперед і ламати речі”. Я думала і думала… я все ж не такий тип людини. Можливо це помилка, яка буде коштувати увуріду шансу колись таки потіснити Амазон (ха-ха), але я довго гіпнотизувала очима перелік всього, що потрібно покращити і виправити в увуріді вже, і не тільки технічно, і зрештою вирішила.

Будем переробляти. Вичищати, правити, доводити до нормального стану. Так, довго, так, всі наступні етапи переносяться на невизначений термін. Але якщо ми хочемо побудувати спільноту не менш стійку і визначну, ніж АО3, то це треба зробити.

У мене зараз є список з більш ніж 30 пунктів, чисто технічних та таких, які будуть видні користувачам. Додавання книжок з мобілок. Проблема задвоєння при створенні книжок. І багато чого ще. І я хочу виправити все це, до того, як рухатися далі. А разом з цими змінами повернутися і до питання розбудови активної читацької спільноти навколо сайту.

Будемо поспішати не поспішаючи. Як то кажуть, нам своє робити.

Напевно такий підхід відверне від платформи тих хто хоче більше всього і зараз, і ми трошки застрягнемо у “вічній беті”, але це вже доросле життя. Доводиться обирати.

Дякую вам, що читаєте.

У мене є план.

І насправді йому сильно не два дні. Першою фазою його реалізації було створити мінімально робочу платформу, другою, залучити трохи авторів. І схоже ці пункти виконані. Час думати про читачів. Пункти на схемі описані приблизно, але в самому плані вони більш детальні: що, де і як робимо. І подивимося, що буде працювати, а що ні.

Краса цього плану в тому що він не лінійний, а циклічний. В "ідеальній" версії на кожному циклі був окремий жанр: додати технічні фішечки для роментезі чи наукпопа, залучити авторів, залучити читачів, провести спеціальну подію/фестиваль, допомогти створити спільноту, виправити по ходу помилки, оцінити результати і рухатися далі.

Але готуємося до того, що в реальності буде більше хаосу 🤪

Подруга: ніхто тебе не засудить, якщо замість уви ти займешся зараз книгою

Я: В сенсі ніхто? А я? 🤨

Оце ви написали і начитали в червні

(це рахунок за сервер)

Звідки ви такі в укрпросторі беретеся

Поки в мене немає часу писати книжки я мрію про кольорову гамму обкладинки

Мені отаке поєднання дуже подобається, зелені і земляні

Цього тижня ми перебрали всі старі задачки по увуріду, познаходили дублі і ті що вже втратили актуальність. Разом з тим визначили основні напрями діяльності на найближчі 90 днів.

Потихеньку рухаюся з прочитанням конкурсних робіт і виставленням оцінок.

Загалом мене приємно вразив рівень робіт, я впевнена що навіть якщо мої особисті фаворити не переможуть, за збірку точно не буде соромно.

У мене непроста категорія, "оригінальність та креативність". Якщо вам цікаво за який елемент я найчастіше знижувала оцінку — то це "герой втрачає свідомість і ми пропускаємо шматок сюжету". Не один, не два і не три рази автори вирішували таким чином скоротити кульмінацію. Другий елемент, який теж скоріше за все народився з обмеження на кількість символів — це щасливі і нещасливі, але зручні для сюжету збіги. Хтось вчасно проходив повз, щоб врятувати, іншому спадала на думку розгадка.

Це все не катастрофи, але в умовах, коли загальний рівень робіт досить високий доводиться звертати увагу і на такі моменти.

Дякую всім, хто взяв участь в конкурсі, до речі. Ви класні ❤️