Вибачте, пане Віталію, це найближче, шо я знайшов про вас
Дрѣбницю не знаходить в козаках...

ГАЛЬМУЙ, або Якою мовою говорили київські таксисти у 1805 році

Улицы здесь [у Києві] широки и вымощены досками, по коим ездить весьма приятно. А как улицы идут с горы на гору, то один раз хотел я приказать извозчику, чтобы подвязал колесо, и для того закричал ему из кареты: тормози!

Он однако ж меня не разумел. Наконец спросил он меня, прикажите загеммовать? Я закричал ему: да! И так карета моя была загеммована, и я радовался, что немецкое слово hemmen здесь в употреблении.


О. фон Гун. Поверхностные замечания по дороге от Москвы в Малороссию. Часть 2. Путешествие от Почепа к Киеву (пер. с нем.). Москва, 1806.

І Літопис І

Мапа Київщини 1665 року. Борщагівка була ще селом далеко від Києва, а Бровари взагалі просто назва посеред лісу?
Ех Березняки і Русанівка гарні

Tractvs Borysthenis Vulgo Dniepr et Niepr dicti, Joan Bleau, 1665, Amsterdam


| Літопис |

Свідоцтво про ставлення українців до Мазепи в середині 19 ст.:

Часто приходилось мне замечать на дорогах святогорских их [українців та росіян] наивные встречи, причем русский не может удержаться, чтобы не сказать чего.

— Мазепа! — проговорил он с злодейской улыбкой.
— Чего Мазепа, — ответит малоросс обидясь, — мазепины мощи на Дунае лежат и чудеса от них всякие бывают. А на св. гробе за Мазепу вечно молятся Богу. Вот какой Мазепа, а ты смеешься...
— Врешь, хохол.
— Молчи, Богдан Москалевский...
— Да ну, не сердись, благослови!
— Бог тебя благословит.

И разойдутся, а москаль долго после этого ухмыляется.

Н. Благовещенский. Афон. Путевые впечатления. СПб, 1864

І Літопис І

Усі пам'ятають про журнал на цю п'ятницю? Я от пам'ятаю цього разу.
Скидайте свої історичні матеріали для журналу — будь то історична стаття чи поезія чи малюнок — на @Litopys_support_bot до четверга 23:59, та дивіться себе в телевізорі на сторінках нашого двотижневого історичного журналу Літопис!

СВЯТО НАБЛИЖАЄТЬСЯ

Різдвяний випуск Журналу вже під ялинкою!

Сьогодні Ти дізнаєшся: який тотем був у іспанців 300 років тому, які шкарпетки ніколи не прали у 17 столітті, про марність сподівань 1920-тих, як Наполеон українізував російський журнал, та чому укладачі ЗНО отримають різочку від Миколая. Отож, ласкаво прошу до наступної сторінки!

І Літопис І

Можливо, перша згадка про короля Артура українською мовою:

Артур кроль Анґлійский на войні носил пред собою тарчу золотую, на которой намальований бил образ Пречистої Діви, і за помочю оной неприятельов звитяжал.

Іоаникій Ґалятовський. Казаня приданиї до книги Ключ разумінія названої. Київ, 1660.

І Літопис І

400-літня Коляда

Перша зоря вже на небі, 12 страв на столі, саме час згадати коляду часів гетьмана Сагайдачного:

Кождий вірний сего дня духом веселися:
А на пристьє Христове пилне готовися.
Он к нам з Неба на землю позволил зступити:
Би от владзи шатана могл освободити
Люд: творенє рук своих, і так ся понижил.
Жеся до нас нендзников ведлуг тіла зближил.
Якож єго витати, отося стараймо,
Як може бит напенкней в тоє потрафляймо.
Дяки чинім всі сполне зато навіженє.
Же през пристьє на землю справил нам збавенє.
Аби теж день тот святий свого Нароженя,
В веселю дал отправит, просім узиченя.

Олександр Митура
Візерунк Цнот
Київ, 1618


І Літопис І

З Різдвом Христовим, підписники🎅🏼

Хто зібрався колядувати, та забув усі колядки, повторюємо разом:

Но́ва радость стала, ꙗка не бывала:
Над вертепомъ ѕвѣзда ꙗсна свѣтлѡ возсіѧла.

Где Христосъ родилсѧ, з Дѣви воплотилсѧ,
Ꙗкꙏ человѣкꙏ пеленами оубогѡ повилсѧ.

Ангели спѣваютъ, Слава восклицаютъ,
На небеси, и на земли покой возглашаютꙏ.

Давідꙏ виграваєтъ, в гꙋсли оударѧєтъ.
Мелодійне, и предивне, Бога вихвалѧєтꙏ.

И мы тежꙏ спѣваймо, Христа прославлѧймо,
Изъ Маріи Рожденнаго смиреннѡ благаймо:

Просимо тѧ, Царю, Небесный Владарю,
Дарꙋй лѣта щасливіє семꙋ Господарю

В мирѣ проводити, Тебѣ оугодити
Изꙏ тобою Створителемꙏ во вѣкъ вѣкѡвъ жити.

Богогласник. Почаїв, 1790


І Літопис І

Автори, не забуваємо, що у нас наступний випуск журналу в цю п'ятницю. Як завжди, приймаються будь-які матеріали на історичну тему: статті, проза, малюнки, вірші. Скидайте на @Litopys_support_bot, написавши "журнал" першим повідомленням. Усім дякую!

Ще до того, як остаточно витіснити Різдво святкуванням світського Нового року, радянська влада намагалася використовувати різдвяні традиції як канал для своєї пропаганди.

Яскравий приклад такого підходу — брошура "Нове різдво" 1923 року, яка містила п'єсу "Святвечір у комсомольців" та переінакшені на "червоний" лад колядки.
Наприклад, отаку:

Нова радість стала,
Яка не бувала:
Зоря ясна, п'ятикутня,
На весь світ засіяла.

Більше про національну політику більшовиків читайте у статті V у різдвяному випуску журналу Літопис.

Нове різдво: збірник, присвячений святкуванню різдва сельосередками КСМУ (Книгозбірня "Червоного юнака" ; № 6). Полтава: Видавництво Полтавського губкому КСМУ, 1923.


І Літопис І

ПЕСИГОЛОВЦІ

Колись на світі було так, що багато було, кажуть, людоїдів, або песиголовців.
У їх не так, як у нас, двоє очей, а в них було одно здорове-здорове, більше, ніж у вола, і то серед лоба. Вони часто захвачували білих людей, одгодовували їх волоськими оріхами і різали тіла: як не йде кров то його зовсім різали і їли; а як ще йде, то годували далі, поки оджиріє.

Далі читайте самі 🙈

Этнографические материалы, собранные в Черниговской и соседних с ней губерниях. Вып. 1. Чернигов, 1895


І Літопис І