Цього року у Journal of the American Psychoanalytic Association з'явилася нова рубрика. З назвою "На сесії" (спасибо, Адександр Левчук, за находку!)

Бажаючих закликають описати невелику ситуацію, що виникла в кабінеті, та викликала у аналітика почуття розгубленості, тривоги, суму, або ж радість, здивування. У такі моменти аналітик часто переключається на інший концептуальний або технічний підхід, каже чи робить щось незвичне, чого сам не очікував, і тому це цікаво обдумувати. Авторів просять взагалі не використовувати термінів, і розповісти про ситуацію як вона видається - суб'єктивно. Потім два інших аналітика дають короткі коментарі з цього приводу.

Тут нема розлогих описів біографії клієнта, історії всього терапевтичного процесу і висвітлення пов'язаних із ним теоретичних питань. Однак, невеликі клінічні моменти створюють поле для фантазування щодо доцільності тієї чи іншої інтервенції, думок і дискусій.

У першому випуску "На сесії" Генрі Маркман (Henry Markman) змальовує дражливу психоаналітичну ситуацію, яка є технічно складною та емоційно складною як для пацієнта, так і для аналітика. Доннел Стерн та Шеллі Роквелл пропонують чутливі та вдумливі коментарі з власних теоретичних рамок, інтерперсональних та кляйніанських, відповідно.

#нотатки #стаття #переклад

«Наступне питання складніше. Чи повинен аналітик повністю підкоритися умовам, що висуває пацієнт? Моєю мовою це звучало б приблизно так: "Аналітик з'їхав з глузду, пацієнт — притомний"»

Коментар Шеллі Роквелл (кляйніанська перспектива) до віньєтки "На сесіїї з Метом".

«Віньєтка Маркмана підводить нас до питання, яке ми ставимо відтоді, як почали ставити під сумнів так звану стандартну техніку як критерій аналітичної компетентності: Що таке психоаналіз? Чесно кажучи, для мене це питання ніколи не було таким тривожним, як, на скільки мені відомо, для багатьох інших. Я завжди вважав, що клінічний психоаналіз - це особливий спосіб для однієї людини бути корисною іншій. Це проект, який ґрунтується на допитливості; визнанні безперервного несвідомого процесу; на центральному місці стосунків з іншими, внутрішнім і зовнішнім; і на взаємному намірі його учасників зрозуміти один одного. Саме тому психоаналіз для мене є найбільш значущим, коли його розуміють як відношення, а не як процедуру.»

Коментар Доннела Стерна (реляційна перспектива) до віньєтки "На сесіїї з Метом".

«Не беспокойся, дорогая» (2022) — американский психологический триллер режиссёрки Оливии Уайлд. Фильм поднимает вопросы гендерных ролей, патриархата, феминизма, и в этом отношении (на мой взгляд) гораздо интереснее «Барби» Греты Гервиг (2023). Однако если феминистическая борьба подаётся лейтмотивом, напрямую, и говорить о ней даже скучно, то вот дополнительная мелодия становления главной героини, обретение ею своей истинной самости, и муки, доставляемые заточением в самости ложной — показаны великолепно.

Это ещё один пример жуткого кино (вроде «Солнцестояния» 2019), когда самое ужасное происходит не в сумраке, или тёмной подворотне, а при ослепительно ярком свете дня. Каково же это — быть объектом чужой галлюцинации, где, помимо прочего, есть настоятельное требование оставаться счастливой, непрерывно наслаждаться?

(Важно перед просмотром фильма не открывать трейлеры, чтобы не испортить себе впечатление)

https://telegra.ph/Na-polyah-Ne-bespokojsya-dorogaya-2022-12-24

#смотрим_вместе #фильм

Після більш загального виявлення не-інтерпретативних чинників, що допомагають "зціленню", Бостонська група йде вперед. І на цей раз робить спробу вгледіти нюанси терапевтичної дії майже під мікроскопом. Розбираючи все на молекули і аналізуючи ледве помітні зрушення у досить об'ємному "живому" протоколі зустрічі.

Направду ця стаття написана аж 20 років тому. І трохи забавно уявляти, як десять стареньких інтелектуалів кожного дня збираються разом, щоб подумати, чому один з них на нещодавній сесії хмикнув саме три рази, а мовчання клієнта продовжувалося рівно 63 секунди.

Втім, коли техніка аналітика не підлягає жорсткому регламентуванню (коли є строгі шаблони потрібних фраз, або точні списки/етапи, які необхідно крок за кроком пройти), ці питання стають дійсно важливими. Чому ми говоримо те, а не інше? Як обрати напрям? Чому саме у такий спосіб і у такий момент? І як відбувається взаємний вплив у парі? Сам клієнт може мати досить розмите уявлення, де він хоче опинитися у результаті терапії, чи навіть у кінці поточної сесії. Кожного разу це лише вирішення негайної дилеми, як саме варто вчинити прямо зараз, щоб просунутись. З одного боку це веде до непередбачуваності і недбалості (в крайньому випадку до хаоса), але з іншого - дає місце імпровізації, спільності, справжній співтворчості і стосункам між двома людьми. Також стаття класно ілюструє "комунікативну надмірність", коли один і той же матеріал спливає у різних контекстах, образах, часових проміжках; і автори показують, як це можна використати для розуміння іншого.

https://telegra.ph/Something-mote-than-interpretation-Revisited-12-27

#стаття

Дуже детальний аналіз шматочків цього протоколу на локальному рівні, тобто не в загальних психоаналітичних концепціях щодо випадку, а практично порядковий розбір (хто що сказав, не сказав, подумав). Відмінна особливість в тому, що автори взяли щось буденне, із повсякденної роботи, де аналітик може помилятися або відверто не ідеально формулювати думку. Це також одна з їх основних ідей - важливі речі відбуваються не лише завдяки запаморочливим інсайтам, скоріше інсайти уможливлюються лише в тому просторі, де можна просто бути.

#стаття #переклад

И конечно с наступающим Новым годом, берегите себя! 🇺🇦🎄

Противостояние кпт vs психоанализ, пожалуй, уже совсем не актуально, но "творческая обработка краёв пустоты" - это мощь.
Авторка: Анна Зозуля

Про полноту из книги М. Вудман "Сова была раньше дочкой пекаря. Ожирение, нервная анорексия и подавленная женственность"

По статистике у 80 % родителей с повышенным весом дети имеют лишний вес, в то время как только у 10 % будет повышен вес, если он не повышен у родителей. Влияние окружающей среды очень быстро проявляет себя в младенческом возрасте, и женщина должна понять, является ли то, что кажется генетическим, на самом деле таковым, или же ее родителей так же перекармливали в детстве. Толстые люди обычно происходят из семей, которые были совершенно оральными по своей жизненной ориентации. Давать пищу и принимать ее считалось огромной ценностью. Это придавало эмоциональные оттенки каждой ситуации: родители, которые не могли дать любовь, давали еду; родители, у которых было мало денег, гордились своим хорошим столом; родители, ценящие культурные традиции, передавали это своим детям во время роскошных праздников; родители, подавлявшие собственную сексуальность, имели тенденцию компенсировать ее недостаток с помощью еды. Другие наслаждения, представление о которых должно было развиться по мере взросления у ребенка, страдающего ожирением, никогда не имели той же поддержки в ее [женской] психике. Однажды осознав, насколько важна для нее еда — или даже жирность, — она, возможно, смогла бы признать усиливающуюся тревогу, возникающую всякий раз, когда она отказывала себе в сладких углеводах.

Ответом на второй вопрос — «Что символизирует полнота?» — является последующий материал этой книги. Здесь достаточно сказать, что толстое тело может быть и колыбелью, и могилой. Если оно видится могилой, женщина с излившей готовностью может забросить поиски своей собственной жизненной силы, заживо погребенной внутри нее.

#цитата

Якось в одному онлайн-журналі було опубліковано статтю, де жінка-психоаналітик ділилася досвідом роботи зі своєю першою клієнткою. За 9 місяців роботи терапевт набрала 9 кг. Клієнтка зазвичай монотонно, беземоційно і дуже нудно розповідала побутові історії про себе та своїх знайомих. Одного разу на сесії аналітик відчула, що їй страшенно незручно сидіти, хочеться підкласти подушку під поперек, нічим дихати. Вона проінтерпретувала це так, що вона ніби вагітна жінка, можливо, як мама клієнтки, яка обговорює всілякі дрібниці з подружкою, не звертаючи уваги на ще ненароджену доньку. Дівчина замовкла на хвилин п'ять, а потім гнівно запитала: "Ну що це за дурня?"

Повний текст: https://telegra.ph/Somaticheskoe-otygryvanie-01-18

#нотатки