​​Україна завершила перший рік війни з нижчим за прогнози, але все ще дуже "солідним" показником річної інфляції - 26.6%. На жаль, у 2023 році хоч інфляція й впаде, ціни продовжать відчутно зростати.

🥫 Загальне зростання цін минулого року переважно було зумовлене подорожчанням харчових продуктів – ціни на них зросли на 34.4% протягом року. Зростання вартості транспортних послуг стало другим найбільш вагомим чинником прискорення інфляції.

🪖 Ключовою причиною зростання цін стали проблеми із пропозицією товарів та послуг через зруйновані виробничі потужності багатьох підприємств та ускладнену логістику. Помітний тиск створювало і суттєве зростання вартості енергоносіїв, зокрема пального. 

🧮 Водночас падіння доходів та купівельної спроможності більшості українців значно пом’якшило тиск на ціни з боку факторів попиту. Іншими словами, коли у людей менше коштів на покупки, продавцям немає сенсу надмірно підвищувати ціни й втрачати покупців.

🕛 Саме слабкий споживчий попит сприятиме сталому уповільненню інфляції уже з березня поточного року. Допоможуть також відносна стабільність обмінного курсу гривні та низькі тарифи на комунальні послуги, що навряд чи помітно зростуть протягом року. 

➡️ Загалом, ми прогнозуємо зниження інфляції до 24% наприкінці 2023 року. Але з урахуванням хорошої дезінфляційної динаміки останніх місяців зараз ймовірність позитивних сюрпризів досить висока. За сприятливих обставин інфляція може виявитися навіть меншою за 20%.

Читайте інфляційний гайд-2023 від Фокусу з коментарями аналітиків ICU за посиланням: https://bit.ly/3GJSa86

Рідкісна рубрика "Футбол та економіка" ⚽ Трансфер Михайла Мудрика в Челсі став найдорожчим в історії українського футболу та принесе Шахтарю щонайменше €70 млн євро. 

Це виключна подія для українського футболу, яка має й макроекономічний вимір, адже кошти за футбольний "експорт" повернуться в Україну у вигляді валютної виручки.

Чи вплине ця сума на баланс вітчизняного валютного ринку та як футбол може впливати на економіку, в ефірі Еспресо.TV прокоментував фінансовий аналітик ICU @DemkivM:

https://youtu.be/5xVT1fiNAj8

​​Чи чекає на світ глобальна криза у 2023 році та як вона може вплинути на підтримку України західними партнерами? 

Керівник департаменту корпоративного аналізу ICU Олександр Мартиненко став гостем першого епізоду нового подкасту Економічної правди "Хроніки економіки", де проаналізував перспективи світової економіки в найближчі 12 місяців. Головні тези розмови:

📉 Є великі загрози того, що рецесія відбудеться й, перш за все, постраждають розвинені економіки. Під головним ударом знаходиться Європа через енергетичну кризу та швидке згортання центральними банками пандемічних програм економічної підтримки.

🫣 Рецесія не буде несподіваною, її вже давно очікують. Проте більшість аналітиків не вважають, що криза буде надмірно жорсткою. Чим далі, тим більше приводів для помірного оптимізму. Один з них - останні індикатори демонструють, що європейська економіка більш стійка, аніж оцінювалося раніше. 

⛽ Покращується й ситуація на енергетичному ринку - різко впали ціни на природний газ, подекуди нижче $700 за тис. кубів - це набагато менше ніж узимку й $2000 минулого року. Тож цю зиму ЄС пройде спокійно й навіть з великими запасами газу у сховищах.

⏳ Є побоювання щодо зими наступного року. За теплою зимою 2023 може наступити засушливе літо, яке вплине на баланс енергоринку в регіоні. Є й загроза за конкуренцію на газ з боку азійських покупців, зокрема через зняття обмежень на китайському ринку. З іншого боку наразі ще не всі ресурси постачання газу в ЄС залучені на 100%, наприклад, можна очікувати зростання імпорту з США. 

🇺🇦 Чи вплине рецесія на підтримку України? На цей рік приводів турбуватися небагато. Маємо заявлені Європою €18 млрд допомоги у формі пільгових кредитів + $18 млрд від США у формі грантів. Загалом можемо очікувати до $40 млрд допомоги. 

🛑 Проте затримки можливі, як вони були минулого року. Є проблема збільшення дефіциту бюджетів європейських країн. Також є ризик, що Україна потребуватиме набагато більше витрат, щоб вести війну та обслуговувати економіку. Тут може прийти на допомогу МВФ та, наприклад, профінансувати $3 млрд, які Україна має заплатити фонду за графіком боргових виплат цього року.

🗓️ Чи зможуть партнери підтримувати Україну в довгостроковій перспективі? Тут ризиків більше. У США республіканці все частіше схиляються до скорочення підтримки України. Зростання цього сентименту залежатиме й від стану економіки США, адже політики орієнтуються на настрої виборців. У Великій Британії вже складна економічна ситуація - вона перша в групі ризику щодо рецесії цього року.

Повний випуск слухайте за посиланням: http://bit.ly/3ZNiyGN

Сьогодні швидкий випуск #ICUWeekly - коротко про постноворічне укріплення гривні, "старі-нові" страхи рецесії на глобальних ринках та повернення активності іноземних інвесторів на ринок ОВДП. Читайте за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly230123

​​❓Чи почне Нацбанк знижувати облікову ставку швидше, аніж очікувалося, - головне питання першого опитування #ICUбарометр у 2023 році: https://bit.ly/ICUBarometr-Jan23

Нагадаємо, що згідно з поточним прогнозом, ставка мала залишатися на рівні 25% до другого кварталу 2024 року. Проте останнім часом НБУ став менш категоричним - між рядків комунікацій можна зчитати можливість швидшого зниження ставки. 

Та й на ринку голоси "голубів" монетарної політики звучать все гучніше в умовах поступового підвищення Мінфіном ставок за ОВДП в бік 20% та відносного штилю на валютному ринку.

Чи почне Нацбанк коригувати ставку раніше й, якщо так, то коли буде оптимальний момент? На початку року також робимо замір очікувань ринку по курсу гривні та перспективах війни. 

Діліться своїми думками за посиланням: https://bit.ly/ICUBarometr-Jan23

💵 Україна може отримати кредит від МВФ у 2023 році, але чи критично він потрібен нам в цьому році?

📶 США та ЄС вже зробили серйозні заявки на фінансову допомогу Україні загальним обсягом понад $35 млрд. Залучення додаткового фінансування від МВФ в цих умовах не є визначним для проходження фінансового 2023 року.
❓ Водночас на 2024 рік джерела фінансування бюджету поки не є зрозумілими. Тому, можливо, раціональніше було б продовжити співпрацю, але відкласти отримання кредиту на наступний рік.
⚓ Партнерство з МВФ та виконання всіх реформ-маяків впродовж року буде сигналом для країн-донорів, що країна рухається в правильному напрямку. МВФ є тією інституцією, яка фактично перевіряє довгострокову кредитоспроможність України та її надійність як партнера.

Перспективи співпраці України та МВФ коментує @DemkivM, #ICUresearch:

https://youtu.be/aaLp9sXf_i0

Результати опитування по обліковій ставці від @DemkivM:

"Зміна ставки сьогодні не очікується, тут без сюрпризів. Натомість варто буде слідкувати сьогодні за рішеннями про можливу зміну дизайну операційної політики чи норми резервування.

Крім того, буде свіжий макропрогноз від НБУ, де можуть переглянути терміни зниження ставки у майбутньому. Поточні два прогнози передбачали її зниження аж у 2 кварталі 2024 року. Аж 84% опитуваних вважають, що не варто чекати так довго, й потрібно ставку знижувати швидше. Хоча якогось чітко консенсусу коли це варто робити, немає.

Питання курсу стало менше турбувати останнім часом, адже резерви демонструють тенденцію до зростання. Тому 31% висловився за перехід до більш гнучкої курсової політики ще закінчення бойових дій. Навмисне обрав таке формулювання, оскільки повернення довоєнного плаваючого курсу не є наразі можливим. Мова лише про деякі послаблення, які дозволять пробувати шукати рівноважний курс в умовах все ще жорстких обмежень. Крім того, багато було голосів за переставляння курсу на якусь вищу позначку, як це було влітку минулого рокую Зрештою в #бюджет2023 закладено середній курс 42.2.
Безумовно, тут цілком бути комбінація із двох варіантів - спочатку одноразово підвищити офіційний курс і вже з цих позицій перейти на щось схоже на плаваючий курс, але вирішив не ускладнювати надміру опитування.

Ну і надчутливим питанням було про суттєве зменшення інтенсивності бойових дій. Ніхто в світі не знає точно, коли це відбудеться, але в кожного так чи інакше є якісь свої орієнтири, відчуття. Те, від чого можна обережно відштовхуватися, коли розмірковуєш над доцільністю тієї чи іншої монетарної, курсової політики. Подивившись на результати опитування, в мене склалося відчуття, що припинення вогню дуже багато хто очікує восени. Хтось обирав третій квартал, хтось четвертий, але вже після весни та літа. Очевидно, вкрай непростих весни та літа.

Ось такими вийшли результати січневого #ICUбарометр - з одного боку обережно оптимістичними, з іншого - всі добре розуміють, що буде непросто."

Дуже дякуємо всім, хто долучився!

​​Що буде з економіками "нейтрально-дружніх" до агресора країн - Китаю, Індії, Туреччини - у 2023 році? Про це в подкасті Економічної правди "Хроніки економіки" розповів Олександр Мартиненко, керівник департаменту корпоративного аналізу ICU:

💰"Нейтралітет" допомагає цим країнам заробляти на війні, купуючи енергоносії в Росії з набагато більшими знижками, аніж до того. Дані свідчать, що вони також нарощують торгівлю промисловими товарами з РФ. У всіх цих країн також є складнощі з економікою, тому скуповувати задешево російську енергію вони безумовно продовжать.

🇨🇳 У Китаї наразі панують оптимістичні настрої через рішення уряду відкрити економіку після ковідних обмежень. Це була несподіванка з боку китайського керівництва. Багато світових аналітиків очікують стрімкого відновлення економічної діяльності всередині країни, що вплине й на світові ринки. Водночас різке відкриття економіки впливатиме й на епідеміологічну ситуацію. Медична система Китаю досить вразлива, багато громадян похилого віку не щеплені, а доступні щеплення не дуже ефективні. Забезпечення ліжками та обладнанням, враховуючи розмір населення, не дуже велике. Тож можливі збої та нові локдауни. 

🏘️ Викликом для Китаю залишається й сектор нерухомості. Уряд намагається підтримувати сектор, який попередні роки жорстко експлуатувався владою, як головне джерело економічного зростання. Зараз цей ресурс вичерпано й та підтримка буде стримувати падіння ринку, а не провокувати його вибухове зростання, як пару років тому.

🇹🇷 Цей рік буде переламним для турецької економіки. Попри всі намагання Ердогана підвищити популярність через активну геополітичну позицію та популізм всередині країни, його шанси на перевибори залишаються хиткими. Тому можна очікувати чергові популістські заходи - більше різноманітних виплат та пільг, які створять додаткову напругу для бюджету. Й це на додаток до 70-80% офіційної інфляції минулого року, які стали потужним ударом по споживанню. Турецька економіка зараз під великим ризиком сповільнення.

Повний випуск про світову економіку та війну у 2023 році слухайте за посиланням: https://bit.ly/3ZNiyGN

У сьогоднішньому випуску #ICUWeekly розшифровуємо сигнали:

🔮 з глобальних ринків, куди знову повертаються хороші прогнози та стриманий оптимізм;
⏬ з валютного ринку України, де гривня трішки ослабла;
🔎 з останнього засідання правління НБУ, де регулятор озвучив свої оновлені прогнози та вимоги до резервів банків.

Гайда читати за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly300123

​​🧭 Куди рухатиметься економіка України в другий рік війни? 
🫰🏻 Чи зможе Україна профінансувати бюджет Перемоги? 
💵 Що буде з курсом в умовах продовження воєнних дій? 
🔃 Як можуть змінитися ставки за депозитами та ОВДП в цьому році? 
🥚 За яких умов інфляція відчутно сповільниться вже у 2023 році?

На ці та багато інших запитань 1 лютого о 18:00 в прямому ефірі на Youtube-каналі Сімейний бюджет відповість керівник відділу макроекономічних досліджень ICU Віталій Ваврищук. 

Модеруватиме дискусію Любомир Остапів, @iplanua.

Must-see для всіх, хто слідкує за економікою, - ставте дзвіночки-нагадування та долучайтеся за посиланням: https://bit.ly/3WP7dTV

Росія "заморозила" Європу лише у хворій уяві пропагандистів - ціни на європейському ринку за минулий тиждень впали до мінімуму за останні 16 тижнів. Якщо в грудні ціни на хабі TTF сягали $1665 за тис. куб. м, то зараз вони впали на 60% до $635.

Падіння останнього тижня можна пояснити прогнозами щодо потепління та відновленням роботи одного за найпотужніших терміналів скрапленого газу в США – Freeport LNG.

Водночас ці події стали лише частиною великого тренду - з грудня ціни на природний газ впали більше ніж на 60%. І це стало можливим не тільки завдяки теплій зимі в регіоні, але й заходам ЄС з економії, зниженню промислового виробництва та різкому росту імпорту скрапленого газу.

Очевидно, що блеф Росії не спрацював, Європа пройшла "найхолоднішу зиму в історії" без особливих проблем й газова паніка сходить нанівець. Це стає одним з ключових чинників перегляду економічних прогнозів в регіоні на більш оптимістичні.

Аналітику по сировинних ринках читайте щотижня в звітах #ICUWeekly.

Скільки відсотків ВВП коштували Україні масовані російські ракетні обстріли в кінці 2022 року, розповідає Віталій Ваврищук, #ICUresearch:

https://youtu.be/ZGFlaD3q_bk

Повний ефір про підсумки економіки у 2022 році дивіться за посиланням: https://youtu.be/CObjeWjIq24

​​💳 За даними Bloomberg, Україна може вже навесні погодити нову кредитну програму з МВФ обсягом до $16 млрд. Левову частку кредиту ($5-7 млрд) ми зможемо отримати вже цього року.

⏳ Наразі кошти фонду не є вирішальними для фінансування $38 млрд дефіциту бюджету цього року. Окрім гарантованих наразі приблизно $30 млрд від США та ЄС, уряд має можливість залучати допомогу та пільгові кредити від міжнародних фінансових організацій, як то Світовий банк чи Європейський інвестиційний банк, а також інших країн, як то Японія чи Канада.

💰 Водночас ресурси МВФ можуть стати буфером, який може знадобитися Україні, у випадку необхідності різко наростити воєнні витрати у непередбачуваній ситуації або ж перекрити недостачу запланованих надходжень в бюджет. В умовах невизначеності війни така гнучка фінансова підтримка буде надзвичайно корисною. Не кажучи про те, що співпраця з Фондом сприятиме хорошим стосункам з усіма іншими кредиторами.

🧮 Разом з тим, варто пам'ятати, що кредити МВФ можуть бути дорожчими за пільгову підтримку партнерів. США дає Україні безповоротні гранти, а ЄС дає відстрочку на 10 років з погашенням через 35 років. Стандартна ж програма МВФ передбачає 5-6% річних.

Як Україна дотримується структурних маяків Фонду та які є альтернативні джерела коштів для дофінансування бюджету, читайте в матеріалі Економічної правди з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch:

http://bit.ly/40h30vn

⚖️ Хто кого?

➡️ Україну підтримують країни, які вироблять 70% світового ВВП, проте складають лише близько третини світового населення. 

➡️ "Нейтральні" та дружні до Росії країни виробляють 30% ВВП й дві третини цієї частки складають економіки Китаю та Індії. Водночас у нейтрально-дружніх до агресора країнах живе 2/3 світового населення.

Джерело: Economist Intelligence

⚡ Війна в Україні, антиросійські санкції та енергетичний шантаж агресора стимулювали "зелений перехід" в ЄС. 

🧭 Європейські країни наразі сфокусовані на скороченні попиту на газ та продовженні поступової відмови від вугілля. В цих умовах у 2022 році зелені сонячна та вітряна генерації вперше в історії забезпечили більше енергії (22%), аніж газ (20%) чи вугілля (16%).

🪫 Окрім того, зелена енергетика допомагала закрити нестачу "електрохарчування", викликану рекордною засухою та проблемами з атомною генерацією.

☀️ 🌬️У 2023 році експерти незалежного аналітичного центру EMBER очікують відновлення рівнів гідро- та ядерної генерації й подальше зростання частки сонячної та вітряної енергії.

"У 2023 році Європу чекає значне скорочення використання викопного палива - зокрема, вугілля, але особливо газу", - резюмують аналітики.

Тож Росія остаточно втрачає європейський ринок, а ЄС активніше рухається до net zero майбутнього.

Джерело: http://bit.ly/3lfiBLG

В черговому випуску #ICUWeekly - обнадійливі новини зі світових ринків, все ще стабільна гривня, активні торги ОВДП та сувора реальність воєнної економіки у свіжих даних по держборгу та торгівлі.

Наскільки держборг може зрости цього року та чи почали українці скуповувати більше валюти на новинах про посилення російського наступу, читайте за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly060223