Провела суботній вечір з користю — побувала на книжковому клубі @storiesbyyulia.

Говорили про книгу «Відьма вмирає втретє», токсичну маскулінність та шлях антагоніста. Хіхікали над мемами й дивились на котиків. Чарівно, ну🖤

А ще, мене ніхто не питав, але я скажу, що мій улюблений момент у книзі — це питання про сойку та червʼяків. От там я прям хрюкнула від сміху.

Переклад «Енциклопедії фейрі» — це обнять і плакать.

🔺«Вони тримають підмінка замкненим на горищі. Псувати виродків — це єдиний спосіб їх задобрити».

На цьому моменті я дуже зависла, бо взагалі він радив ставитися до підмінка краще. Тому фраза про «псування виродків» не мала жодного сенсу.

Як було в оригіналі:

They keep the changeling shut away in an attic. Spoiling the brats rotten is the only way to appease them.

🔺«Ти і так був невдалий».

Просто, што? Ви суто переклали фразу через гугл?

And you have thus far been unsuccessful.

🔺«Втрата двох хлопців, обом ледве за двадцять, глибоко вразила селян».

Все б нічого, тільки йдеться про дівчат.

The loss of two youths, both barely turned twenty, weighed that heavily upon the village.

А оці всі редактори, які вказані наприкінці книги, вони зараз з нами в одній кімнаті?

Такий день сьогодні, що ото тільки тікати у вино і книжку.

Якось так, да

Поки читаю «Вокзал Перпіньяна» і чесно не розумію, для чого український автор вирішив зробити гг поляком, який періодично порівнює як все заєбісь в Польщі, і як все херово в Україні (іронічно говорити про це саме сьогодні, але все ж).

А Відьмака, наприклад, з його потрахульками, куди занесемо? Теж у роментезі? А Гру престолів?

#коментуютредс

🐲"Мова Драконів" від С.Ф. Вільямсон.

🐲Про що книга: альтернативний Лондон 1923 року. Люди живуть поруч з драконами після вкладання мирної угоди. Але не все так райдужно, адже суспільство страждає від авторитарного уряду та класової сегрегації.

Головна героїня – Вівʼєн – талановита та дуже честолюбна поліглотка. Вона прагне стати найпершою, найкращою, найстараннішою та ще купа слів з префіксом "най". Але все йде по пизді йде не так, як вона собі запланувала та намріяла: її батьків забирають у вʼязницю за зраду, вона випускає увʼязнену драконицю, а Лондон опиняється на межі війни.

Тому Вівʼєн доведеться працювати на уряд та намагатися розшифрувати містичний драконячий шифр, який недоступний людям, щоб врятувати себе та свою сімʼю.

🐲Атмосфера: вайби дарк-академії, драконячий сетинг, фокус на мові та альтернативна історія – в принципі, це ідеальний набір, щоб я таки спокусилася на книгу. Ось ця атмосфера революції, повстання та наближення війни – вона дуже добре прописана (чесно, я досі трохи шокована, наскільки потужно прописаний світ та ідея у янгедалті). Але попри це від книги не віє безвихіддю.

Перша половина книги мені була трошки нудною. Драконів мало, всі ходять, говорять і страждають, але десь з 250 сторінки я вже просто не могла відірватися.

🐲Персонажі: якщо ви читали мої попередні пости, то знаєте, що мене бісила гг. Вона типу має бути морально сірою та егоїстичною, але деякі її рішення – це ааааааа (біжить, кричить).

Насправді, важко сказати, що тут прям глибоко прописані персонажі, вони наче є, відіграють свої ролі, але от щоб я ними захопилася – то такого не було. Любовна лінія – просто паскудна. Вона виникає приблизно з ніхера і розвивається настільки дивно, що в мене було враження, наче десь вкрали сторінок 100 книжки з розвитком оцього коханнячка.

Для мене тут була головна ідея, а не персонажі, тому враження це не зіпсувало. Ну і блін, тут є Чумана – рожева, саркастична, мразотна дракониця. І вона просто богічна. Дайте мені цілу книгу з її пов, будь ласка.

🐲Загальні враження: мені прям дуже і дуже зайшла ця книга, попри ті мінуси, які я озвучила. Ідейно, сетингом, філологічної складовою – це було класно. І в мене не виникало відчуття вторинності, коли я її читала. Хоча здавалось би, написати щось нове про драконів – задачка з зірочкою.

Мені дуже прикро, що "Мова драконів" навряд коли стане такою ж популярною як "Четверте крило", тому що блін, вона прям заслуговує, щоб її читали, любили, малювали арти по ній.

У нас книга вже вийшла перекладом у видавництва Readberry (@ranokbukera), тож прям від щирого серця раджу її прочитати. При чому раджу як тим, хто любить фентезі, так і тим, хто не дуже читає цей жанр. Повірте, воно класне й дуже своєчасне.

…Люди не повинні боятися своїх прем’єр-міністрів, Вів’єн. Це прем’єр-міністри повинні боятися свого народу.

#книговідгук

Йой, тікток, бісова ти ковінька. Балуєш мене!

Глянути відео і підтримати лайком можна тут